«БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ» ЗА ТЕМОЮ «РОЛЬ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ВИХОВАННІ ТА НАВЧАННІ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

Головна » Творчий розвиток ідей » Від доктрини до дитини » «БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ» ЗА ТЕМОЮ «РОЛЬ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ВИХОВАННІ ТА НАВЧАННІ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

ЗМІСТ

Вступ .............................................................................................................. 3

Глава І. Програма навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної  культури

1.1.         Мета бібліотечних уроків ………………………………………………. 6

1.2.         Вимоги до проведення бібліотечних уроків …………………………. 7

1.3.         Правила бібліотечного уроку …………………………………………. 8

1.4.         Роль бібліотекаря у проведенні бібліотечних уроків для молодших школярів …………………………………………………………………. 9

1.5.         Структура бібліотечного уроку ……………………………………… 12

1.6.         Зміст роботи з дитячою книгою. Позакласне читання. ……………… 12

Глава ІІ. Розробки бібліотечних уроків

2.1.         Бібліотечний урок енциклопедичного характеру «Українські казкарі» з використанням інноваційних технологій для учнів 9-10 років ………15  

Висновки ………………………………………………………………………. 20

Перелік використаних джерел ……………………………………………… 21

Додатки ………………………………………………………………………… 23

                   

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Завдання книг – полегшити, прискорити

                                                      пізнання життя, а не замінити його.

                                   В.О.Сухомлинський

Розбудова української держави неможлива без інтелектуально і творчо обдарованих громадян. У системі національної освіти, яка прагне до активного оновлення, формування юних громадян, здатних генерувати нові ідеї, віднаходити нові технології і знання, відроджувати українську національну культуру, значну роль продовжує відігравати книга, яка має великий виховний вплив на людину, особливо в період становлення особистості. За всіх історичних обставин освіта за допомогою книги була головним чинником культурно-просвітницької діяльності в Україні. Наш народ завжди прагнув знань, духовності, і це реалізовувалося через книгу. Великі українські педагоги минулого і сьогодення значну увагу приділяють книзі як важливому чиннику культурно-виховного процесу. Серед них, зокрема, видатний український педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський, який вважав, що у багатогранній виховній роботі дитяче читання та виховання книгою є чи не найскладнішою проблемою. 

           Велику спадщину залишив по собі видатний педагог, вчений, письменник (48 монографічних праць і брошур, 600 статей, близько 1500 художніх творів для дітей). Його новаторські здобутки – це школа радості, школа під блакитним небом, уроки мислення серед природи, бесіди з людинознавства, Батьківська школа, літературні мініатюри для дитячого читання, поради вчителям («Сто порад вчителеві») тощо. У педагогічній системі павлиського вченого органічно поєдналися народні звичаї, класична педагогіка та власні новаторські творчі знахідки. Ідеї знаного педагога знайшли подальший розвиток у працях відомих сучасних вчених: Ш.О.Амонашвілі, І.Д.Беха, С.У.Гончаренка, Ю.І.Мальованого та інших. У багатьох країнах світу його твори перекладаються. [2, с. 1]. Цінною для навчально-виховного процесу є літературна спадщина вченого. Тільки тонкий знавець дитячих душ, їхньої психології міг створити такі дитячі твори, які сприяють вихованню важливих людських якостей. Письменник-педагог дитячими вустами ставить запитання, на які школярам треба шукати відповіді разом з учителем, батьками, ровесниками.

         В.О.Сухомлинський був переконаний: «школа, як колиска народу, колиска духу і культури народної, живе насамперед у книзі. … тільки книжка створює школу. Тільки ставлення до книжки як до найважливішої і вічної, неперехідної духовної цінності формує ставлення до школи, як до колиски народу». [10, с. 338, 340]. Педагог створив психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини. Це надзвичайно потужна і напрочуд гуманістична педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини. Що освіта, виховання й розвиток людини – це передусім утвердження гармонії розуму і серця, де все-таки серцю, за образним висловлювання педагога, належить найніжніша і найтонша мелодія.

         Значну роль у вихованні духовної культури особистості В.О.Сухомлинський відводив бібліотеці. Турбота про книжки, про бібліотеки пронизує всю педагогічну діяльність вченого. Він писав, звертаючись до вихователів молоді: «Якщо ви хочете, щоб юнацтво відчувало невгамовну жадобу до знань, дбайте про найголовніші, найважливіші вогнища духовної культури – бібліотеки». [9, с. 484].

         Система роботи шкільної бібліотеки та педагогічного колективу Павлиської школи над вихованням культури читання, формуванням бібліотечно-бібліографічних знань сприяла тому, що книга стала для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем. В.О.Сухомлинський значну увагу приділяв суто бібліотечним питанням: «Як повинен відображатися урок у роботі шкільної бібліотеки, зокрема в пропаганді книги? Що повинен знати шкільний бібліотекар про зміст навчально-виховного процесу на уроках?» [9, с. 601].

         Педагог наголошував, що виховна робота в школі не може проводитися окремо вчителем і бібліотекарем – лише спільними зусиллями можна досягти успіху. Шкільний бібліотекар, на думку В.О.Сухомлинського, має бути повноправним членом педагогічного колективу. Функції його різнопланові: він пропагандист книги серед учителів, школярів та їхніх батьків; організатор і керівник позакласного читання; мудрий наставник, вихователь, який знає, відчуває життя кожного учня у світі книжок. Василь Олександрович створив у сільській школі всі умови для того, щоб головним джерелом духовної культури школярів стало читання. Він так організував роботу шкільної бібліотеки, що вона стала осередком, центром духовного життя школи, де задовольнялось багато дитячих інтересів. Педагог був глибоко переконаний у тому, що педагогічній майстерності вчителя, розвитку його духовної культури сприяє спілкування з книгою.

         Особиста бібліотека вчителя, на думку В.О.Сухомлинського, - це дзеркало його творчої індивідуальності. Єдине, чого слід дотримуватись, - принципу: «особиста бібліотека розкриває мою творчу індивідуальність і допомагає вводити вихованців у світ книги». [7, с. 79].  Ввести учня у чарівний світ книги, прищепити любов до неї, зробити книжку провідною зіркою в інтелектуальному житті – все це, насамперед, залежить від учителя, від того, яке місце в його власному духовному житті посідає книга, художнє слово. На думку Василя Сухомлинського, якщо дитина віднайде в книзі хоча б окремі відповіді на свої запитання, змусить себе обміркувати щойно прочитане, надаватиме їй перевагу з-поміж інших принад сучасного життя, то виникне можливість вирішити багато проблем, пов’язаних передусім із духовним зростанням особистості.

         Отже, аналізуючи творчу спадщину В.О.Сухомлинського, можна стверджувати, що в Павлиській школі атмосферу шанобливого, бережного ставлення до книжки створювала школа і бібліотека, підтримувала і зміцнювала сім’я. Все це сприяло формуванню у школярів стійкої потреби в читанні. Тому, саме сьогодні, в період прискореної інформатизації суспільства, коли бібліотека має стати центром культурного становлення особистості, формування її духовних орієнтирів, приклад В.О.Сухомлинського є цінним дороговказом. Творче використання досвіду педагога-новатора дасть нам змогу розширити форми та методи діяльності бібліотек у вихованні духовної культури дітей та молоді. 

Глава І. Програма навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної  культури

1.1.    Мета бібліотечних уроків

Бібліотечні уроки – основний вид діяльності шкільного бібліотекаря з формування інформаційної культури особистості учня, підготовки дитини до продуктивної самостійної роботи з джерелами інформації.

Основна мета бібліотечних уроків - дати учням знання, уміння і навички інформаційного самозабезпечення їх навчальної діяльності. Враховуючи вікові особливості школярів, слід виділяти кілька основних завдань бібліотечного уроку в класі:

• дати уявлення учням про сучасні інформаційні технології;

• навчити учнів самостійно проводити пошук потрібної їм інформації в різних видах видань (книгах, періодичних виданнях, енциклопедіях та ін.) як всередині шкільної бібліотеки, так і поза нею;

• залучати учнів до наукової, художньої, довідкової та енциклопедичної літератури і розвивати в них навички самостійної роботи з нею;

• зміцнювати інтерес до пізнання навколишнього світу, до навчальних предметів.

Під час бібліотечного уроку використовую різні методичні прийоми: огляди, практичні заняття, екскурсії, повідомлення, самостійні роботи. Окремі теми бібліотечних уроків повторюються з року в рік, але в більш складній формі. При проведенні бібліотечних уроків потрібно пам’ятати, що гірше всього засвоюються знання, піднесені в готовому вигляді. Набагато ефективніше направляти дітей по шляху самостійного дослідження. В міру ускладнення матеріалу зростає роль самостійних робіт, які повинні бути узгоджені з особистими інтересами учнів, до їх потреб у сфері навчальної та соціальної діяльності. Наприкінці кожного навчального року обов’язково проводиться підсумкове заняття.

Головне – навчити учнів працювати з книгою, залучити їх до систематичного користування бібліотекою, вміти користуватися всією наявною в бібліотеці інформацією. Знання, отримані в результаті навчання, розширюють кругозір учнів із всесвітньої історії, історії Росії, літературі, географії, краєзнавства.

Величезного виховного значення Василь Олександрович надавав слову, його ролі в духовному світі дитини. Мову, слово він трактував широко — це і слово вчителя, і книга, і мова природи, і мова музики, живопису. Усі вони покликані розбудити допитливість дитини, сприяти прояву творчості, показати зв'язок з Батьківщиною, з народом. Книга — важливий засіб формування інтересів особистості. Василь Олександрович склав рекомендований список книг, куди ввійшли скарби світової культури.

В.О.Сухомлинський приділяв значну увагу питанням добору книжок для читання. В основу комплектування шкільної бібліотеки художньою літературою ним було покладено такі критерії:

* утвердження найважливіших загальнолюдських цінностей;

* відображення національної і світової історії;

* відображення духовної і матеріальної культури, мистецтва.

Правильно підібрати книжку для читання молодшим школярам означало для педагога спроектувати майбутнє духовно багате життя дитини, сформувати в її свідомості «уявлення про найважливіші етапи духовного життя людства».

За Сухомлинським, тільки при детальному відборі літератури для читання, книжка стає основою формування багатих духовних інтересів особистості молодшого школяра, його морального ідеалу. Увага педагога була спрямована на те, щоб жодна «погана» книжка не потрапила до дитячих рук, щоб вибір книжки для читання відбувався з урахуванням індивідуальності дитини.

 

 

1.2.    Вимоги до проведення бібліотечних уроків

Важливим засобом формування у молодших школярів любові до книжки в Павлиській середній школі були бібліотечні уроки, система яких була підпорядкована вихованню у молодших школярів свідомого, відповідального ставлення до книжки як до матеріальної і духовної цінності. У книжках олюднювалася праця, втілювалася майстерність, працьовитість, а отже і моральна гідність людини. В.О. Сухомлинський постійно підкреслював важливість відповідальності дитини за взяту у користування книжку, бережливого ставлення до неї. Не зайвим буде нагадати правило, яке з першого дня перебування в школі Сухомлинського потрібно було виконувати дітям: «Книжка, яку ти повертаєш до бібліотеки, повинна бути в значно кращому стані, ніж ти одержав; пам’ятай, що книжку створює своєю працею багато людей» [9, 157].

Під час проведення бібліотечних уроків обов’язково повинні дотримуватися такі вимоги:

-                                 принцип системного підходу, інакше, не дивлячись навіть на великий об’єм інформації, яка надається учням на цих заняттях, практичний результат не буде задовільним, знання будуть носити хаотичний та розрізнений  характер;

-                                  принцип наступності;

-                                 послідовне ускладнення при подачі матеріалу;

-                                 орієнтування на конкретну вікову групу учнів та реальні потреби школи. 

Кожний бібліотечний урок повинен відповідати задачам та цілям уроку: навчальній, розвиваючій, виховній.

1.3.    Правила бібліотечного уроку

1)    Пам’ятати про мету:

-                                 Якої мети я збираюся досягти?

-                                 Чому я збираюся досягти цієї мети?

-                                 Якими засобами я збираюся досягти цієї мети?

Дотримання такого правила дає можливість організувати цілеспрямоване обговорення теми бібліотечного уроку. 

2)     Постійно діагностувати стан групи. Діагностиці підлягають:  

-                                 Зміст роботи. Він може змінюватися в залежності від ситуації в ході роботи групи.

-                                 Стан групи як цілого – які процеси протікають у класі, чи не «випадають» окремі учасники, чи всім комфортно, цікаво.

-                                 Стан кожного учасника – як почуває себе в класі кожний учасник, які зміни з ним проходять, наскільки він включився до роботи.

-                                 Стан ведучого – як Ви себе почуваєте в класі (чи комфортно Вам, чи досягаєте Ви наміченої мети, якщо ні, то чому), чи вдалося Вам зацікавити роботою кожного учасника.

3)    Бібліотекар повинен:  

-                                 Слухати та чути.

-                                 Бути відкритим.  

-                                 Рівно та доброзичливо ставитися до всіх думок та виказувань учнів.

-                                 Не упускати нікого і нічого в процесі роботи.

-                                 Не оцінювати.

-                                 Бути активним, але не давити своєю активністю ініціативу учасників.

-                                 Говорити чітко та зрозуміло.

-                                 Не займатися агітацією, не видавати свої думки за істину. 

4)    Під час бібліотечного уроку бібліотекарю буде необхідно вміння:  

-                                 встановлювати контакт з партнером по спілкуванню;

-                                 відслідковувати «стан контакту» в процесі спілкування;  

-                                 утримання контакту в процесі спілкування;

-                                 встановлювати контакт, якщо він загублений у ході спілкування;

-                                 збирати та аналізувати інформацію про інтереси партнера;

-                                 вивчати та правильно оцінювати можливості партнера;

-                                 організовувати стимули (на основі інформації про інтереси та можливості партнера);

-                                 розуміти партнера, його емоційний стан та настрій.  

1.4.    Роль бібліотекаря у проведенні бібліотечних уроків для молодших школярів

Бібліотека – це фундамент освіти і самоосвіти, тому що за своєю суттю має бути Берегинею людського знання, зафіксованого у документальній формі. Тому бібліотекар має:

-         допомагати учню в оволодінні програмними знаннями та закріпленні їх бібліотечними засобами;

-         виховувати в учнів зацікавленість до самостійного поглиблення знань, прищеплених учителем;

-         допомагати продовженню знайомства дітей (початок у родині) з різноманітними джерелами інформації.

Основною ідеєю роботи з молодшими школярами, на мій погляд, повинно бути закладання у початківців ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, як до осередку, де можна не лише поповнити свої знання, але й відпочити, поспілкуватися з однодумцями та опонентами, висловити найнеймовірніші погляди з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені.

Враховуючи, що процес навчання читанню дуже важкий для дитини,  зважаючи на фундаментальну роль книги у прищепленні культури, бібліотечна робота з першокласниками має бути зосереджена на друкованих виданнях.

Щомісячні заняття мають бути початком чи підсумком повсякденної роботи бібліотекаря та вчителя у вихованні культури читання, слухання та перегляду різних джерел інформації як навчального процесу, так і позакласної роботи, роботи батьків з дітьми вдома. Очевидно, більшість щомісячних занять бібліотекарю потрібно проводити в шкільній бібліотеці, уникаючи при цьому стереотипу уроку. Теоретичний матеріал краще подавати з елементами театралізації, за допомогою ляльок, використовуючи мультфільми, відеофільми, магнітофонні записи, комп’ютерні презентації, записи відповідних теле-, радіопередач. Практичне закріплення – у формі гри, змагань. Дуже важливим є перше заняття в першому класі, коли починає формуватися уява, образ шкільної бібліотеки. Добре, коли це заняття проводиться як свято, бо школа починається з бібліотеки.

Теми занять повторюються протягом 1-4 класів, але з певними змінами: від першого уявлення про предмет навчання у першому класі до детальнішого його вивчення та засвоєння у четвертому. (Додаток 1).

Успіху у цьому напрямі можна досягти тільки об’єднанням зусиль бібліотекаря, вчителя та батьків. Координатором при цьому має бути бібліотекар. Як фахівець він може надавати вчителю консультацію з бібліотечно-бібліографічних знань; добрати до уроку відповідні фото-, фоно- чи відеодокументи;  оформити в класі книжкову виставку дитячої літератури з відповідної теми; добрати за проханням вчителя літературу для читання учнями відповідно до їх індивідуальних здібностей, цікавий матеріал до уроку.

Бібліотекарю та вчителю необхідно залучати до свого кола батьків учнів, звертаючи їх увагу на значення інформаційної культури у майбутньому дітей. Заходами в цьому є:

а) запрошення до участі у бібліотечних святах, змаганнях, де передбачаються завдання та питання для батьків-болільників;

б) консультації на батьківських зборах;

в) індивідуальне та групове інформування батьків;

г) створення клубу батьків;

д) виконання дітьми завдання по перегляду разом з батьками фонду домашньої бібліотеки з метою підбору матеріалу до відповідної теми занять.

Бібліотекар має надати учню право не тільки засвоїти, але й реалізувати надбані знання. Тому з першого класу привчаю учнів до активної участі в оволодінні інформаційною культурою, в організації щомісячних занять, враховуючи інтереси учнів, до організації різних клубів, наприклад: «Книжкова лікарня», «Юні казкарі», «Друзі бібліотеки», «Ляльковий театр читача», «Театр книги».

Добре, коли чотирикласники з вересня починають ходити в гості до найближчого дитячого садка, де за допомогою ляльок та театральних мініатюр знайомлять майбутніх першокласників з книжками, з культурою читання, слухання, переглядання, роблять для них закладки та саморобні книжки, а у вересні наступного року організовують для них «Свято знайомства зі шкільною бібліотекою», а потім опікують «своїх» школярів. 

1.5.    Структура бібліотечного уроку

Для проведення любої форми заняття необхідно його відповідне технологічне проектування. Кожний етап підготовки та проведення вимагає продуманості, творчого початку.

Підготовчий етап заняття передбачає вибір теми, місця та форми його проведення. Бажано провести попереднє тестове опитування учнів з метою виявлення рівня їх підготовки. Необхідно підібрати та вивчити потрібну літературу, підготувати наочний матеріал, оформити книжкову виставку за темою, за необхідністю, стенди, плакати, підібрати цитати. Важливою частиною підготовки заняття є складання плану його проведення, де обов’язково розглядаються мета та задачі уроку, розробляється хід самого уроку, його основний зміст, намічаються контрольні питання. Крім того, необхідно продумати технічне оснащення, підготувати роздатковий матеріал для практичної частини уроку.

Проведення заняття – це основний етап уроку. Технологія його проведення може бути різноманітною в залежності від вибору форм, методів та прийомів, оптимальних для даного типу уроку, для даної теми, для даної вікової групи та ін.  Як правило, проводиться коротке опитування учнів з метою виявлення опорних знань, викладається новий матеріал, виконується практична робота учнів на закріплення нового матеріалу, перевіряється ступінь засвоєння знань та задається домашнє завдання.

Підведення підсумків включає аналіз діяльності учнів на уроці, а також оцінку результатів особистої діяльності з проектування та реалізації на практиці заняття. 

1.6.    Зміст роботи з дитячою книгою. Позакласне читання.

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книгою, позакласного читання в 2-4 класах є формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів. Їх реалізація здійснюється поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду, обумовлюються методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, у другому класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення зі світом доступних їм книжок з власної ініціативи, на пошук серед них тих, які найбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів.

Коло дитячого читання розширюється шляхом представлення нових різножанрових творів та книжок письменників, відомих учням з 1 класу, книжок нових авторів, ознайомлення з науково-художньою літературою, новими періодичними виданнями.

У 3-4 класах самостійна читацька діяльність також має свої особливості. Набуті у попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книжкою дозволяють школярам переважно самостійно розв’язувати спеціальні завдання, які складають сутність читацької діяльності. У 3-4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорення того, що діти прочитали заздалегідь. В активне читання школярів включаються значні за обсягом твори. Відповідно передбачається робота з освоєння змісту прочитаного.

Читацьке коло учнів 3-4 класів інтенсивно поповнюється науково-популярною та довідковою літературою. Визначаючи твори для позакласного читання, вчитель враховує умови забезпечення дитячою літературою районних (міських) шкільних, домашніх бібліотек.

Окреслений зміст роботи реалізується на спеціально відведених бібліотечних уроках, бібліотечних заняттях шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій тощо.

У поєднанні методів і прийомів навчання слід прагнути до активізації пізнавальної і емоційно-почуттєвої сфери учнів, залучення їх до діалогічної взаємодії з текстом, самовираження у творчій діяльності. Повноцінне сприймання і розуміння передбачає співпрацю вчителя з учнями, взаємодію мотиваційного, змістового, операційного компонентів читацької діяльності дітей, поетапність осягнення смислової і образної цінності твору. [4, с. 86-87].

Реалізація ідей особистісно зорієнтованого навчання потребує глибокої індивідуалізації читацької діяльності учнів. Це зумовляє необхідність систематичного вивчення учителем готовності дітей до читання, що є основою застосування диференційованих і творчих завдань, завдань на вибір. 

Керуючись порадами В.Сухомлинського щодо формування якостей читання, вчителям слід пам’ятати, що учні мають великі потенційні здібності до оволодіння технікою читання, які потрібно розвивати за допомогою різноманітних способів, прийомів та форм організації навчання дітей читанню, прищепленню любові до книги.

В.О.Сухомлинський, працюючи з дітьми, переконався, що лише той учитель, який сам добре володіє словесною творчістю, здатний розкрити перед учнями красу живого слова. А це особливо багато важить. «Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити». [11, с. 206].

У праці «Серце віддаю дітям» педагогом було визначено такі принципи відбору книжок для читання в початковій школі: ідея оповідання повинна бути глибоко людяна, зрозуміла дитині, втілена в яскравих художніх образах; книжка повинна відкривати перед дитиною невідомі сторінки культури людства, пробуджувати уяву, розвивати розум, виховувати інтерес до історії людства. Тільки за таких умов можна знайти ту книжку, яка «лишить глибокий слід у її серці і в її свідомості, щоб людина поверталася до неї кілька разів, відкриваючи все нові й нові духовні багатства» [10, 196].

 

Глава ІІ. Розробки бібліотечних уроків

2.1.  Бібліотечний урок енциклопедичного характеру «Українські казкарі» з використанням інтерактивних технологій для учнів 9-10 років

Мета уроку: ознайомити учнів з літературними казками та кращими казкарями України; розширювати коло читацьких інтересів, формувати читацький смак, мовну культуру; виховувати інтерес до читання.

Обладнання: книжкова виставка українських казкарів; ілюстрації до казок; запис на дошці; портрети письменників Олени Пчілки, Лесі Українки, Івана Франка, Всеволода Нестайки, Василя Сухомлинського.

Хід уроку

І. Організаційний момент.  Емоційний заряд доброти.

Прекрасно все на небі,

                                               Прекрасно на землі,

 Прекрасно все навколо,

                                              Прекрасно все в мені.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми та мети уроку.

На дошці запис «Клуб веселих та начитаних» та запис вірша:

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити

Ми без них?

Казка стукає у двері, -

Привітаємо її,

Казка, казка, ти з’явись!

Урок казковий розпочнись!.

(Тихо лунає казкова музика, учні хором читають слова).

Бібліотекар: – Щоб потрапити у світ літературних казок, нам треба перейти по таємному «мосту».

         (На ньому прикріплені ілюстрації до відомих казок авторів світу: Брати Грим (Германія) – казка «Бременські музиканти»; Шарль Перро (Франція) – «Червона Шапочка»; Г.-Х. Андерсен (Данія) – «Принцеса на горошині»; О.С.Пушкін (Росія) – «Казка про рибака та золоту рибку».

 
 

Червона Шапочка

 

 

Бременські музиканти

 

Принцеса на горошині

 

 

 

 

 
 

Казка про рибака та золоту рибку

 

 

 

 

Бібліотекар: – Ось ми вже майже у казці. Але спочатку послухайте цікавинку про сам термін «КАЗКА».

-                                             Скіфський міф говорить, що нашим предком був Манай, а дружину його звали Казка. Казка – та, що навчила людей мови, дала ключ до спілкування з усім світом, відкрила тайни буття, у казці все живе, все мислить, спілкується між собою.

-                                             Закрийте очі, уявіть собі, що ви потрапили до Країни Казкарії, в якій живуть всі герої казок.

(Звучить музика, бібліотекар читає)

   Жила собі казка в бабусиній хижі,

А в казці віками жили дивовижі,

        І добрі й недобрі, химерні й лукаві, -

                                      Усі страшнуваті, а інші – цікаві.

Вони полонили й страшили вони ж,

Бо казка – не казка без тих дивовиж.

Було о зимовій вечірній порі

Нараз домовик загуде в димарі,

                                                 Або в тиховодді старий водяник

                                                 Розсічує ніччю кушир та сітник,

                                                      Або, коли місяць купається в річці,

                                                           На берег русалки виходять погріться.

                            Або лісовик у глухому бору

                            Тріщить сушняком та страшить дітвору.

                            Або … Та чимало усього бувало

                            Такого, що змалечку нас чарувало!

А нині … На думку прийшло казкарю:

- Візьму та лиш казку нову сотворю!

І буде усяких там сил чарівних,

Бо сказано: казка – не казка без них.

… Можливо, комусь без потреби казки,

Та як же ростимуть без них малюки?!

ІІІ. Опрацювання матеріалу уроку

         1. Робота з книжковою виставкою

Бібліотекар: – А зараз ми відправимося по книжкових полицях, де стоять казки, створені українськими письменниками.

-                                             Ось книга Олени Пчілки «Годі, діточки, вам спати» (Розповідь про книгу, де видано, коли. На останній сторінці – зміст: вірші, оповідання, байки, казки «Ворона і Рак», «Пан Коцький», «Казка про жадібного чоловіка», «Казочка про Козу-дерезу» та інші).

1.1. Гра «Жива картинка. Покажи казку»

Правила гри. Відгадай, з якої казки інсценовано уривок. («Пан Коцький»).

-                                             Донька Олени Пчілки – Лариса Петрівна Косач - Квітка (псевдонім – Леся Українка) теж писала казки. (Учні називають відомі їм казки: «Лелія», «Біда навчить»).

1.2. Читання уривку казки «Лелія» - «Блискавкою» (з відривом зору). Аналіз прочитаного.

- Назвіть головних героїв казки.

- Хто такі ельфи? (Маленькі діточки, що живуть у квітах).

- Хто така Лелія? (Найстарша ельфа). 

- Куди полетіли хлопчик Павлусь та Лелія? (До панського саду).

- Про що розповіли квіти з панського саду? (Як їм важко живеться, як їх ображають хазяї).

Завдання. Дочитати казку до кінця, намалювати ілюстрації до казки.

1.3. Знайомство з казками Івана Яковича Франка

Бібліотекар: – Я хочу познайомити вас з казками великого каменяра Івана Яковича Франка. Пропоную книгу «Грицева шкільна наука». Вона містить оповідання, вірші, казки «Коли ще звірі говорили», «Осел і лев», «Лис Микита», «Фарбований Лис», «Заєць і ведмідь».

-                                             Які з цих казок ви читали?

Гра «Коментатор»

Правила гри. Учні, які читали казки Івана Франка, стисло їх переказують, називаючи дійових осіб, найцікавіші моменти, тему та мораль казки.

1.4. Знайомство з казками Василя Сухомлинського

Гра «Шифрувальник»

Правила гри. Прочитати ім’я видатного українського педагога, письменника.

млинСусьхокийсиВаль

Бібліотекар: – Що ви знаєте про життєвий та творчий шлях Василя Сухомлинського?

-                                             Вчителювати Василь Сухомлинський почав, коли йому було 17 років. Аж 35 років був директором Павлиської школи на Кіровоградщині. Він проводив уроки добра і краси в школі під голубим небом, на зеленій траві, у садку, під гіллястою грушею. Він водив своїх вихованців у ліс, на річку, на луки.

Василь Сухомлинський був талановитим письменником, писав оповідання, легенди, притчі, новели, цікаві казки. За 22 роки роботи у Павлиші він написав 47 книг, 500 наукових статей, понад 1500 казок і оповідань. Був заслуженим учителем України, Героєм Соціалістичної Праці, академіком.

Усе своє життя він присвятив навчанню і вихованню дітей. «Серце віддаю дітям», - так називається одна з книг Василя Сухомлинського.

Робота в групах

Кожна група отримала книгу з казками В.Сухомлинського. Капітан групи вибирає казку – назва у відгадці на загадку, літературознавець – читає казку напівголосно всім учасникам групи, художники малюють ілюстрацію.

Гра «Мікрофон» Капітан команди захищає свою команду. Стисло переказує прочитане, називає мораль казки.

ЗАГАДКИ

1 група. На жовтій тарілочці білий ободок.(Ромашка)

***

               Я труд поважаю,

               Все літо літаю

               У поле до гаю,

               Збираю медок

               З різних квіток.

               Кого не злюблю,

               Того жалом колю. (Бджола)

(Казка «Ромашка та бджола»)

2 група. Більше за всіх кричить, а найменше робить. (Півень)

(Казка Півень проса  накосив»)

3 група. Що сходить без насіння? (Сонце)

***

         Назва якої комахи походить від попереднього слова-відгадки? (Сонечко)

(Казка «Сонце і Сонечко»)

2. Повторення про частини тексту

Бібліотекар: – З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка).

ІV. Домашнє завдання

-                                             Написати казку, але спочатку треба вибрати тему, ідею, продумати сюжет, добрати персонажів. А потім можна братися за роботу. І тоді оживуть квіти, дерева, травичка, сонечко, хмарки, дощик, струмочок, ручка, зошит, книжка…

V. Підсумок уроку [6, 101-102]

 

Висновки

         Розглянувши питання про організацію та проведення бібліотечних уроків, можна зробити висновки, що провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки щодо систематичного забезпечення бібліографічною інформацією відповідно до постійно діючих запитів (або без запитів) є бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів із новими виданнями, які виходять із друку, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також із літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів. І як форма інформаційної  роботи бібліотеки – є проведення бібліотечних уроків.

         Проаналізувавши педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського можна стверджувати, що виховання через посередництво книжки в практичній роботі педагога та всього педагогічного колективу Павлиської початкової школи було цілеспрямованим педагогічним процесом, який здійснювався за допомогою певних організаційних форм. У Павлиській школі атмосферу любові, поваги до книжки, шанобливого, бережливого ставлення до книжки створювала школа і бібліотека, підтримувала і зміцнювала сім’я, що сприяло формуванню у школярів стійкої потреби в книжці, як в одному з основних засобів навчання та виховання.

         Його кредо – серце віддаю дітям. Його педагогічні ідеї – подвиг в ім’я дітей, школи, українського народу. Найголовніше в житті – любов до дітей.

Як заповіт учителям сприймаються слова В.О. Сухомлинського про те, що озброєний книгою учитель володіє душею дитини. «Особиста бібліотека вчителя - це не тільки дзеркало його культури. Це разом з тим і та величезна духовна сила, що притягає вихованців до вихователя. Це одна з тих майстерень, де я доторкаюсь різцем до брили мармуру, де відшліфовую заповітну грань алмаза» [5, 79].

Науковий аналіз і об’єктивна оцінка нагромадженого педагогічного досвіду В.О. Сухомлинського в цьому напрямі дозволяє повніше і глибше оцінити теоретичне і практичне значення цього досвіду, визначити нові шляхи реалізації у навчально-виховному процесі школи ХХІ століття.

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Антонець М. Творча спадщина В.О.Сухомлинського у діалозі з актуальними проблемами сучасної початкової освіти / М. Антонець //Початкова школа. – 2008. - № 4. – С. 5-6.
  2. Василькова В. Ученики пришли в библиотеку: о правилах для младших школьников / В. Василькова // Нач. шк. – 1984. - № 3. – С. 47-48. 
  3. Кальчук М. Педагогіка В.О.Сухомлинського – педагогіка ХХІ століття / М. Кальчук // Початкова школа. – 2008. - № 9. – С. 1-3.
  4. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи – К.: «Поч. шк.», 2006. – С. 85-88.
  5. Семикіна О.Д., Терехова Е.В. Наш найкращий друг – словник/ О.Д.Семикіна, Е.В.Терехова // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 5. – С. 123-124.
  6. Семикіна О.Д., Терехова Е.В. Українські казкарі (Урок із використанням інтерактивних технологій) / О.Д.Семикіна, Е.В.Терехова // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 1. – С. 101-102.
  7. Сухомлинський В.О. Моя педагогічна система / В.О.Сухомлинський // Рад. шк. – 1988. - № 7. – С. 79-81.
  8. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5-ти т.: т. 4. - К.: Рад. шк., 1977. - C. 7-390.
  9. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором/ В.О.Сухомлинський / Вибр. тв. у 5-ти т. – Т. 4 – К.: Рад. шк., 1977. - С. 394-629. 
  10. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5- ти т.: т. 3. - К.: Рад. шк., 1977. - С. 7-279.
  11. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину/ В.О.Сухомлинський / Вибр. тв. у 5-ти т. – Т. 2 – К.: Рад. шк., 1977. - С. 149-415.
  12. Яцента Л. Формування якостей читання як методична проблема (крізь призму спадщини В.О.Сухомлинського) / Л.Яцента // Початкова школа. – 2008. - № 9. – С. 3-6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Екскурсія першокласників до бібліотеки

 

 

Книжкова виставка творів В.О.Сухомлинського

 

 

 

 

Тиждень дитячого читання. День народження В.О.Сухомлинського

 

 

 

 

 

 

 

           

Бібліотечні уроки «Самостійний вибір книг для читання»

 

Відвідування учнями 4-В класу філії міської бібліотеки імені С.М. Кірова

 

 

 

 

Бібліотечний урок «В світі чарівних казок»