ВИКОРИСТАННЯ IДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Головна » Творчий розвиток ідей » Від доктрини до дитини » ВИКОРИСТАННЯ IДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Анотація
У статті розглядаються проблеми впровадження здоров’язберігаючих, технологій в навально-виховну діяльність на уроках української мови та літератури через творче використання ідей В.О. Сухомлинського.
Ключові слова: життєві компетентності, здоров’язберігаючі технології, імунна гімнастика, аромотерапія, комплекси  корекційних вправ, здоров’язберігаючий  урок, фізична та духовна рівновага, психологічний клімат.
                                                                          Оптимізм, віра в людину – невичерпне 
джерело творчої   енергії, нервових сил, 
здоров’я вихователя й вихованця
В.О.Сухомлинський
Час навчання  у школі співпадає з найбільш інтенсивним ростом та розвитком людини, формуванням здоров’я на все життя. Але стан здоров’я сучасних українських школярів останнім часом швидко погіршується, що викликає серйозну тривогу спеціалістів усіх галузей, зокрема освіти.  
Постійні стресові перевантаження учнів ведуть до порушення механізмів саморегуляції фізіологічних функцій та сприяють розвитку хронічних хвороб, негативно впливають на якість навчання. Ці проблеми виникають часто через високу щільність уроку,  перенасиченість різними видами діяльності або їхню  одноманітність, емоційну напруженість, психологічну, м’язову втомлюваність учнів .  
У повсякденній гонитві за показниками якості освіти, у намаганні  досконало сформувати кожну з ключових  компетентностей  ми забуваємо про здоров’я тих, хто є основним учасником навчально-виховного процесу. 
В.О.Сухомлинський  зазначав: « У 85 процентів невстигаючих і відстаючих головна причина відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках і вдома - поганий стан здоров’я, якесь захворювання чи нездужання» [5,т.4, С.125].
 Разом з тим проблема збереження здоров’я школярів вирішується протягом щоденної практичної роботи вчителя, спрямованої на формування в учнів життєвої компетентності, зокрема компетентного ставлення до власного здоров’я.
«Зміцнити здоров’я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і млявою, – це означає дати їй всю повноту життєвих радощів», – підкреслював В.О.Сухомлинський [5,т.4].
Вивчаючи позитивний педагогічний досвід російських та українських колег, зокрема педагогічну спадщину Сухомлинського, дійшла висновку: створити сприятливі умови для всебічного розвитку особистості, ініціативи, творчості, самореалізації кожного учня , подолати здоров’явитрачальний характер уроків української мови та літератури  можна,  використовуючи в організації навчально-виховного процесу здоров’язберігаючі технології та   формуючи в учнів розуміння цінності здоров’я .
Актуальність цього питання окреслена  Конституцією України, документами Міністерства освіти, Національною програмою „Діти України”,  регіональною програмою «Моніторинг оздоровчої функції освіти»   [3, с. 3]
Цій проблемі присвятив чимало наукових праць В.О.Сухомлинський, а саме: третій розділ книги «Павлиська середня школа»; деякі підрозділи в книгах «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Сто порад учителеві»; окремі статті.  Усі сторони виховання (розумове, моральне, естетичне, трудове, фізичне) він розглядав у єдності, вважаючи, що при зневажанні чогось одного не розв’яжеться жодне виховне завдання.
Сьогодні, спираючись на досвід Павлиської середньої школи, аналізуючи шкільні фактори ризику,  розглядаються основні аспекти стратегії здоров’яспрямованої діяльності вчителів  навчальних закладів.  Вивчення та використання  позитивного педагогічного досвіду дозволяє вчителям правильно спрямувати зусилля,  підвищити ефективність отриманих результатів, запобігти помилок при реалізації окремих прийомів та методик, зокрема в  оволодінні  технологією організації сучасного  здоров’язберігаючого уроку [4]. 
    Організація навчально-виховної діяльності на уроці  повинна проводитися  у тісному зв’язку із зміцненням здоров’я учнів, вважаючи, що у більшості випадків їх відставання у навчанні головною причиною є поганий стан здоров’я. Успіх у навчанні, на думку В.О.Сухомлинського,  починається з турботи про те, як харчується і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грає, скільки годин протягом дня буває на свіжому повітрі.
В.О.Сухомлинським чітко окреслені основні напрямки реалізації оздоровчої функції освіти, ефективні шляхи зміцнення здоров’я дітей, апробовані в Павлиській школі. Серед них:
- система бесід про людину і особливості людського організму;
- оптимальне чергування розумової і фізичної праці («Режим фізичної і розумової праці та відпочинку - дуже важлива умова міцного здоров’я» [5, т.4, C.290]);
- оздоровча спрямованість системи фізкультурних занять: уроків фізичної культури, ранкової зарядки, фізкультхвилинок,
- утвердження у свідомості учнів необхідності уважного і дбайливого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших. Активна пропаганда і утвердження здорового способу життя;
- створення позитивного психологічного мікроклімату («урок повинен викликати позитивні емоції» [5,т. 5, С.14].
Ці аспекти є відмінною ознакою здоров’язберігаючого  уроку. 
    Слід зазначити також, що від дотримання простих гігієнічних умов,  визначених нормативними документами  МОЗ України: чистоти , температури та свіжості повітря, раціональності освітлення класу та дошки, відсутності монотонних неприємних подразників, -  залежить  втомлюваність школярів та ризик алергічних захворювань [1],  досягнення освітнього результату в навчанні, вихованні та розвитку особистості.
      Основним завданням учителя-словесника на уроці є зняття емоційної напруги, попередження фізичної і психологічної втомлюваності учнів, створення комфортних  умов для  активізації мовленнєвої діяльності. З цією метою, для досягнення освітнього результату в навчанні, вихованні та розвитку особистості, використовую на своїх уроках здоров’язберігаючі технології. 
  Конспект здоров’язберігаючого  уроку починаю складати з урахування  зазначених В.О.Сухомлинським та Н.К. Смирновим аспектів [4,5]  та місця уроку в розкладі. Всім відомо, що найпродуктивнішими є 2-4 уроки. Але у розкладі занять учителя та учнів не може не бути 1, 6 та 7 уроків, тому обов’язковим є використання здоров’язберігаючих технологій. 
З метою створення особливого психоемоційного фону, стимулювання мозкової активності, імунітету, попередження втомлюваності школярів та учителя протягом дня за згодою  учнів та їхніх батьків щоденно перед першим уроком використовую  імунну гімнастику  та  аромотерапію. Вони сприяють кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, покрашенню функції дихання, емоційному заспокоєнню школярів [2]. 
Якщо мій урок у розкладі шостий або сьомий, то у його плануванні обов’язково використовую елементи інтерактивних технологій ( робота в парах чи малих групах, «карусель», рухомі групи)  та технології розвитку В.Ф. Базарного ( розміщення навчального матеріалу одразу на двох дошках), коли учні змушені здійснювати повороти від одної дошки до іншої, зберігаючи рухову активність та інтерес до уроку.
З метою вирішення проблеми мотивації до вивчення теми уроку, формування комунікативних навичок учнів, соціалізації активно впроваджую фронтальне  взаємоопитування методом «Мікрофон»: передаючи один одному мікрофон, учні відповідають на питання  за темою та формулюють наступне для свого однокласника. Проведення цього етапу уроку має свої варіанти: використання ігрових технологій (питання-відповідь з м’ячем), сигнальних карток, плескання в долоні, підняття рук та інших сигналів для оцінки відповідей однокласників. Ігрові технології використовую також для узагальнення знань. Для 5-6 класів – це уроки-свята, КВК, вікторини, для 7-9 класів – це завдання детективного чи фантастичного змісту, створення реклами художнього твору чи творчості письменника. 
Такі завдання допомагають зняти емоційну напругу, дозволяють одночасно вирішити кілька завдань: забезпечити психологічне розвантаження учнів, дати їм відомості розвивального та виховного плану, показати їм практичне значення теми, спонукати до активної самостійної пізнавальної діяльності. 
«У школі, - підкреслював видатний педагог В.О.Сухомлинський, - має панувати дух поваги до людської гідності, дух взаємного довір’я вихователів і виховуваних, дух віри в людину» [5, т.4, С.550].
Лише увага до кожної індивідуальності, вдумливе ставлення до позитивних і негативних рис, недоліків кожної дитини можуть забезпечити успіх у навчанні й вихованні. Саме тому під час проведення основної частини уроку комплексно використовую особистісно-орієнтовані технології : технології проектної діяльності, диференційованого навчання, технологію співпраці. Враховую при цьому, що другий етап уроку характеризується максимальною працездатністю учнів, проте через 15 хвилин  продуктивної, творчої роботи  настає  м’язова втомлюваність, тому обов’язковим є забезпечення рухової активності школярів. Так, під час  словникової роботи або коментованого диктанту (на уроках мови), складання таблиці, плану характеристики героя твору (на уроках літератури)  використовую «ланцюжок», коли діти по черзі вибігають до дошки, записують слово або речення, пояснюють їх. Таким чином учні здійснюють рухи під час напруженої роботи на уроці, попереджують  м’язову втомлюваність.
     Зниженню працездатності школярів протягом уроку сприяє  і  його одноманітність. Тому доцільно  чергую різні  види навчальної діяльності: опитування, письмо, читання, слухання, розповідь, робота з наочними, мультимедійними  посібниками, розв’язання проблемних ситуацій, практична робота тощо. Разом з тим пам’ятаю, що дуже часта зміна однієї діяльності на іншу вимагає від учнів додаткових адаптаційних зусиль, що також сприяє втомлюваності. Нормою вважається  4-7 видів навчальної діяльності за урок, середній час окремого виду діяльності – 7-10 хвилин. Кожні 10-15 хвилин чергую  види викладання навчального матеріалу: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійну роботу тощо. З метою створення на уроці  сприятливих умов для збереження духовної рівноваги дітей, активізації ініціативи та їхнього творчого самовираження використовуються методи, які дозволяють школярам бути суб’єктами діяльності: 
- методи вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, засобів, прийомів взаємодії, вільна творчість тощо);
- активні методи (учні в ролі учителя, обговорення в групах, рольова гра, дискусія, семінар та інші);
- методи, спрямовані на самопізнання та розвиток (інтелекту,  емоцій, спілкування, уяви, самооцінки, взаємооцінки тощо).
Для розвитку пізнавальної активності, створення ситуації спілкування, організації дискусії або вирішення інших навчальних та виховних завдань застосовую   відеоматеріали, наочність, мультимедійні посібники.
На  кожному уроці  використовую обов’язково  2  паузи:  одну для очей, другу із спеціально розробленого фізіологом В.Ф. Базарним  комплексу корекційних вправ, які спрямовані на зняття втоми та напруження кістково- м’язової системи, покращення роботи центральної нервової системи, попередження втоми очей тощо. Наприклад, з метою профілактики короткозорості та уповільнення її розвитку використовується спеціальна гімнастика для очей. Над самою дошкою  розміщений офтальмологічний тренажер: на  зеленому прямокутнику зображена траєкторія (лежача вісімка жовтогарячого кольору), за якою повинен рухатися погляд у процесі виконання завдання. 
    Враховую також зміст таких пауз, емоційний клімат під час їх виконання та бажання учнів їх виконувати. Урок вважаю  неповноцінним, якщо на ньому були відсутні емоційно-смислові розрядки (посмішки, доречні жарти, використання приказок, афоризмів з коментуванням, музики). Емоційна радість, спільне переживання краси, спільне прагнення зрозуміти і дають бажання пробудження думки.
     З точки зору Сухомлинського, діти повинні жити в світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. У середній та старшій школі  такими уроками, покликаними збудити розумову активність, є уроки  з використанням тренінгових технологій.
   Рух, активність, творчість, соціалізація закладені в самій технології. Учні вчаться передавати свій настрій, ставлення до уроку, до теми  символами, своє сприйняття художнього твору -  через колаж, асоціативний малюнок. На користь використання тренінгових технологій говорить те, що всі  діти на таких уроках залучені до активної пошукової діяльності , не відчувають стомленості, виявляють мовленнєву активність, зберігають енергію для наступних етапів навчання.
Послідовність етапів уроку з використанням тренінгових технологій визначається його метою та змістом. Однак обов’язковими структурними елементами є привітання, опитування самопочуття, прогноз очікуваних результатів, релаксація, корекційні вправи, рефлексія, прощання та аналіз очікування.
Опитування самопочуття є обов’язковим етапом уроку. Є різні варіанти питань для учнів:
Якою рослиною (квіткою) ви зараз себе відчуваєте?
З якою тваринкою ви асоціюєте себе?
Подивіться за вікно. Сьогодні чудова погода. Хто ви сьогодні?
      Під час відповідей аналізую емоційний стан школярів та роблю висновки: чи багато прийшло на урок їжачків, кактусів, дощових хмар тощо. Дуже важливо заохотити учнів до роботи, висловивши своє захоплення букетом чудових квітів, який зібрався на урок та висловити свою надію на те, що кактус  у кінці уроку розквітне.
    Прогноз очікуваних результатів  надає можливість учням самостійно спрогнозувати мету уроку, висловити свої бажання про щось дізнатися з теми, чомусь навчитися. Свої очікування учні можуть записувати на окремих різнокольорових папірцях-стікерах та клеїти на уявне «поле очікувань», до «берега річки очікувань», «підніжжя гори», яку треба подолати  тощо. Як учитель обов’язково наголошую на тому, що в  кінці уроку в результаті активної праці учнів ці очікування обов’язково мають розквітнути на «полі» або опинитися на іншому «березі виправданих надій», або досягнути «вершини гори».
      Міні-лекція   є одним із етапів уроку-тренінгу. Їй може передувати фронтальне опитування методом «Мікрофон», індивідуальні короткі тестові завдання, метою яких є актуалізація знань учнів біографії письменника, його творчості, на уроках позакласного читання - змісту твору. Таке мовленнєве завдання надає можливість кожному учневі висловити свої думки, порівняти їх з іншими, включитися в мовленнєву діяльність на уроці.
    Ефективність міні-лекції найбільша, якщо вона заздалегідь підготовлена  учнем у вигляді короткої презентації, репортажу з місця подій твору, діалогу з головним героєм або письменником. 
    Корекційні вправи за технологією В.Ф.Базарного після прослуханого повідомлення попереджають втомлюваність учнів та створюють умови для творчої активності в подальшій роботі на уроці.
   Проблемне питання або створення проблемної ситуації  дозволяє створити сприятливі умови для мовленнєвої, творчої активності учнів, спонукає їх до активної пошукової діяльності. Проблемне питання повинно бути одночасно пов’язано із змістом попередньої міні-лекції та вимагати залучення матеріалу, який учні самостійно засвоїли вдома (змісту прочитаного твору, розуміння його теми, основної думки , проблематики). На цьому етапі можна застосувати методи «мозковий штурм», «прес», складання асоціативного куща тощо. Дуже важливо створити ситуацію успіху та усвідомлення власної значущості кожним учнем. Адже наступним етапом буде робота в групах, у якій кожен повинен знайти своє місце.
   Робота в групах будується за певними правилами, які розміщені на одному із стендів та добре відомі учням:
Сидіти по колу
Бути активним
Висловлюватися по черзі
Робити все вчасно
Бути ввічливим
Бути доброзичливим
    Завдання для роботи в групах можуть бути різними та однаковими, але вони повинні спонукати учнів до ініціативи, творчості, самореалізації та бути спрямованими на вирішення поставленої проблеми. Наприклад, при вивченні в  7 класі оповідання Олекси Стороженка «Скарб» завдання для груп можуть бути такими:
Створити  схематичний малюнок «Як розуміють щастя герої твору»
Створити колаж «Моє розуміння щастя»
Дібрати  народні прислів’я-поради тим, хто хоче бути щасливим та успішним у житті.
Порівняти розуміння щасливої долі письменником та сучасною людиною. Оформити результати роботи у вигляді аплікації, схематичного малюнку.
Створити сенкан «Щастя» та ілюстративний супровід до нього.
       Презентації роботи в групах обов’язково повинні супроводжуватися зв’язним усним висловлюванням з чіткою аргументацією позиції групи та висновками. Дітям молодших класів даю алгоритм, слова-підказки: 
1. Ми вважаємо…(позиція).
2. Найкращою ілюстрацією цього є…(символи, схеми, малюнки).
3. Тому, що… (пояснення, аргументи, докази).
4. І тому … (висновок).
     Презентація може бути у вигляді виступу лідера, з доповненнями членами групи чи без,  «снігової кулі», коли учні висловлюють свої думки по колу. 
Обов’язковим  на цьому етапі уроку є залучення  додаткових питань, пов’язаних  зі здоров’ям учнів та здоровим способом життя. Систематично виділяю та підкреслюю  ці проблеми, залучаю учнів до активного обговорення приказок, прислів’їв , крилатих висловів,  проблемних ситуацій, спрямованих на формування в них компетентного ставлення до власного здоров’я.
Етапу рефлексії обов’язково повинні передувати «руханки», які знімуть емоційну та психологічні напругу учнів. Під час «руханки» учні міняються місцями після фрази, яка починається словом «ураган»:
- Ураган для тих, хто вважає Лиса Микиту добрим і справедливим царем.
- Ураган для тих, хто вважає, що звірі справедливо вчинили з Лисом.
- Ураган для тих, хто вважає, що Лис позитивний персонаж.
- Ураган для тих, хто вважає Лиса негативним персонажем.
- Ураган для тих, хто співчуває головному герою.
       Але «руханки» в 5 класах можуть бути і не пов’язані з темою уроку, якщо у класі є «закуті» діти, які  не виявляють бажання демонструвати свою позицію щодо теми уроку. Тому на початковому етапі це може бути «ураган для тих, у кого русяве волосся, хто любить грати у футбол, у кого карі очі тощо». Такі «руханки» дозволяють залучити всіх учнів до рухової активності.
      З метою узагальнення отриманих на уроці знань, на етапі рефлексії  використовую метод «Займи позицію», «Сенкан», взаємоопитування методом «Мікрофон» тощо. Наприклад, узагальнюючи знання, здобуті на уроці позакласного читання за казкою сучасного письменника Б.Жолдака , учні створюють асоціативний кущ-серце «Людське життя на землі», роблять висновки, що життя  тримається на любові до Батьківщини, до свого народу, на коханні, на повазі до історичного минулого, любові до рідного слова, до родини, на шануванні народних звичаїв, пам’яті  про українських письменників. 
    Оцінити результат уроку,   учням допомагають питання:
- Оцініть результат уроку. Чи зрозуміли ви прихований зміст твору ?
- Яки види робіт вам більше сподобалися ?
- Чому навчила вас казка ?
- Що ви зрозуміли на уроці ? 
- Як тепер  ви розумієте епіграф до уроку ? 
- Чи справдилися ваші очікування ? 
     За результатами відповідей  учнів на уявному «полі» розквітають квіти, символічні кораблики перепливають «річку» або ж  очікування  «підкорюють вершину гори».
На цьому етапі важливо пам’ятати про один важливий аспект збереження психічного і фізичного здоров’я дітей, про який писав В.О.Сухомлинський, – об’єктивну доброзичливу оцінку навчальних досягнень учнів. Варто прислухатись до мудрих порад великого педагога-гуманіста:
«Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної оцінки. Ніщо так не пригнічує дитину як усвідомлення безперспективності»,
«Не закривайте двійкою шлях до успіху!»
     За моментом настання втомлюваності учнів та зниження їхньої навчальної активності  можна зробити висновок про вплив уроку на здоров’я дітей. Збільшення рухових та пасивних відволікань від діяльності на уроці повинно відбуватися не раніше, ніж за 5-10 хвилин до завершення уроку. Завершення уроку проводиться  у спокійному темпі, який надає можливість учням задати питання, учителю - прокоментувати домашнє  завдання, подякувати дітям за співпрацю на уроці, попрощатися з ними.  
    Етап прощання  спрямований на подолання психологічної напруги, формування позитивних емоцій школярів , що є передумовою подальшої продуктивної роботи учнів протягом дня.
На цьому етапі використовую метод «Незакінчене речення». Прийоми зняття психологічної та емоційної втоми різні: 
  «Клубочок», коли діти закінчуючи речення, передають клубочок по колу. Таким чином клубочок символічно єднає дітей, допомагаючи усвідомити важливість кожної думки, ідеї на уроці.
  «Літачки», коли учні записують свої поради-висновки з уроку для однокласників та обмінюються ними, «запускаючи в політ».
  «Квіточки  побажань», коли школярі, записавши позитивну рису, яку будуть у собі виховувати, саджають квіточки на уявну клумбу.
Самоаналіз досвіду використання спадщини В.О. Сухомлинського та здоров’язберігаючих технологій на уроках української мови та літератури  виявив, що працездатність, мовленнєва активність школярів зберігається протягом уроку, відкривається простір для  самореалізації , творчості учнів та вчителя, а момент втомлюваності дітей настає за 5-10 хвилин до його закінчення, що є нормою. 
            Такі технології , зокрема тренінгові технології , дозволяють   сформувати в учнів готовність діяти ініціативно, творчо за будь-яких обставин, а головне – розвивати в школярів уміння вільно, грамотно висловлювати власні думки.  Впевнені у своїх мовленнєвих здібностях, учні  стали виявляти більшу активність на уроках та позакласних заходах,  у творчих конкурсах, олімпіадах.
Крім того, здоров’язберігаюча діяльність педагога має узагальнюючий характер та сприяє збереженню й зміцненню як здоров’я учнів, так і особистого здоров’я вчителя, на важливості цих аспектів проблеми наголошував В.О. Сухомлинський. Тому плануюю і далі працювати в цьому напрямку, підвищуючи власну професійну компетентність.  
Література
1. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу / ДСанПін 5.5.2008-01 МОЗ України, МОН України, 2001р. 
2. Дубогай О. Навчання в русі: Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2005. – 112 с.
3. Регіональна програма «Моніторинг оздоровчої функції освіти». – Донецьк: ДонОбл ІППО , 2002.
4. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и технологии здоровья в школе. – М.: АРКТИ, 2005. – 320с.
5. Сухомлинський В.О. Твори в 5 томах. - К., 1976-1977.

Анотація

У статті розглядаються проблеми впровадження здоров’язберігаючих, технологій в навально-виховну діяльність на уроках української мови та літератури через творче використання ідей В.О. Сухомлинського.

Ключові слова: життєві компетентності, здоров’язберігаючі технології, імунна гімнастика, аромотерапія, комплекси  корекційних вправ, здоров’язберігаючий  урок, фізична та духовна рівновага, психологічний клімат.

 

                                                                          Оптимізм, віра в людину – невичерпне 

джерело творчої   енергії, нервових сил, 

здоров’я вихователя й вихованця

В.О.Сухомлинський

Час навчання  у школі співпадає з найбільш інтенсивним ростом та розвитком людини, формуванням здоров’я на все життя. Але стан здоров’я сучасних українських школярів останнім часом швидко погіршується, що викликає серйозну тривогу спеціалістів усіх галузей, зокрема освіти.  

Постійні стресові перевантаження учнів ведуть до порушення механізмів саморегуляції фізіологічних функцій та сприяють розвитку хронічних хвороб, негативно впливають на якість навчання. Ці проблеми виникають часто через високу щільність уроку,  перенасиченість різними видами діяльності або їхню  одноманітність, емоційну напруженість, психологічну, м’язову втомлюваність учнів .  

У повсякденній гонитві за показниками якості освіти, у намаганні  досконало сформувати кожну з ключових  компетентностей  ми забуваємо про здоров’я тих, хто є основним учасником навчально-виховного процесу. 

В.О.Сухомлинський  зазначав: « У 85 процентів невстигаючих і відстаючих головна причина відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках і вдома - поганий стан здоров’я, якесь захворювання чи нездужання» [5,т.4, С.125].

 Разом з тим проблема збереження здоров’я школярів вирішується протягом щоденної практичної роботи вчителя, спрямованої на формування в учнів життєвої компетентності, зокрема компетентного ставлення до власного здоров’я.

«Зміцнити здоров’я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і млявою, – це означає дати їй всю повноту життєвих радощів», – підкреслював В.О.Сухомлинський [5,т.4].

Вивчаючи позитивний педагогічний досвід російських та українських колег, зокрема педагогічну спадщину Сухомлинського, дійшла висновку: створити сприятливі умови для всебічного розвитку особистості, ініціативи, творчості, самореалізації кожного учня , подолати здоров’явитрачальний характер уроків української мови та літератури  можна,  використовуючи в організації навчально-виховного процесу здоров’язберігаючі технології та   формуючи в учнів розуміння цінності здоров’я .

Актуальність цього питання окреслена  Конституцією України, документами Міністерства освіти, Національною програмою „Діти України”,  регіональною програмою «Моніторинг оздоровчої функції освіти»   [3, с. 3]

Цій проблемі присвятив чимало наукових праць В.О.Сухомлинський, а саме: третій розділ книги «Павлиська середня школа»; деякі підрозділи в книгах «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Сто порад учителеві»; окремі статті.  Усі сторони виховання (розумове, моральне, естетичне, трудове, фізичне) він розглядав у єдності, вважаючи, що при зневажанні чогось одного не розв’яжеться жодне виховне завдання.

Сьогодні, спираючись на досвід Павлиської середньої школи, аналізуючи шкільні фактори ризику,  розглядаються основні аспекти стратегії здоров’яспрямованої діяльності вчителів  навчальних закладів.  Вивчення та використання  позитивного педагогічного досвіду дозволяє вчителям правильно спрямувати зусилля,  підвищити ефективність отриманих результатів, запобігти помилок при реалізації окремих прийомів та методик, зокрема в  оволодінні  технологією організації сучасного  здоров’язберігаючого уроку [4]. 

    Організація навчально-виховної діяльності на уроці  повинна проводитися  у тісному зв’язку із зміцненням здоров’я учнів, вважаючи, що у більшості випадків їх відставання у навчанні головною причиною є поганий стан здоров’я. Успіх у навчанні, на думку В.О.Сухомлинського,  починається з турботи про те, як харчується і як спить дитина, яке її самопочуття, як вона грає, скільки годин протягом дня буває на свіжому повітрі.

В.О.Сухомлинським чітко окреслені основні напрямки реалізації оздоровчої функції освіти, ефективні шляхи зміцнення здоров’я дітей, апробовані в Павлиській школі. Серед них:

- система бесід про людину і особливості людського організму;

- оптимальне чергування розумової і фізичної праці («Режим фізичної і розумової праці та відпочинку - дуже важлива умова міцного здоров’я» [5, т.4, C.290]);

- оздоровча спрямованість системи фізкультурних занять: уроків фізичної культури, ранкової зарядки, фізкультхвилинок,

- утвердження у свідомості учнів необхідності уважного і дбайливого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших. Активна пропаганда і утвердження здорового способу життя;

- створення позитивного психологічного мікроклімату («урок повинен викликати позитивні емоції» [5,т. 5, С.14].

Ці аспекти є відмінною ознакою здоров’язберігаючого  уроку. 

    Слід зазначити також, що від дотримання простих гігієнічних умов,  визначених нормативними документами  МОЗ України: чистоти , температури та свіжості повітря, раціональності освітлення класу та дошки, відсутності монотонних неприємних подразників, -  залежить  втомлюваність школярів та ризик алергічних захворювань [1],  досягнення освітнього результату в навчанні, вихованні та розвитку особистості.

      Основним завданням учителя-словесника на уроці є зняття емоційної напруги, попередження фізичної і психологічної втомлюваності учнів, створення комфортних  умов для  активізації мовленнєвої діяльності. З цією метою, для досягнення освітнього результату в навчанні, вихованні та розвитку особистості, використовую на своїх уроках здоров’язберігаючі технології. 

  Конспект здоров’язберігаючого  уроку починаю складати з урахування  зазначених В.О.Сухомлинським та Н.К. Смирновим аспектів [4,5]  та місця уроку в розкладі. Всім відомо, що найпродуктивнішими є 2-4 уроки. Але у розкладі занять учителя та учнів не може не бути 1, 6 та 7 уроків, тому обов’язковим є використання здоров’язберігаючих технологій. 

З метою створення особливого психоемоційного фону, стимулювання мозкової активності, імунітету, попередження втомлюваності школярів та учителя протягом дня за згодою  учнів та їхніх батьків щоденно перед першим уроком використовую  імунну гімнастику  та  аромотерапію. Вони сприяють кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, покрашенню функції дихання, емоційному заспокоєнню школярів [2]. 

Якщо мій урок у розкладі шостий або сьомий, то у його плануванні обов’язково використовую елементи інтерактивних технологій ( робота в парах чи малих групах, «карусель», рухомі групи)  та технології розвитку В.Ф. Базарного ( розміщення навчального матеріалу одразу на двох дошках), коли учні змушені здійснювати повороти від одної дошки до іншої, зберігаючи рухову активність та інтерес до уроку.

З метою вирішення проблеми мотивації до вивчення теми уроку, формування комунікативних навичок учнів, соціалізації активно впроваджую фронтальне  взаємоопитування методом «Мікрофон»: передаючи один одному мікрофон, учні відповідають на питання  за темою та формулюють наступне для свого однокласника. Проведення цього етапу уроку має свої варіанти: використання ігрових технологій (питання-відповідь з м’ячем), сигнальних карток, плескання в долоні, підняття рук та інших сигналів для оцінки відповідей однокласників. Ігрові технології використовую також для узагальнення знань. Для 5-6 класів – це уроки-свята, КВК, вікторини, для 7-9 класів – це завдання детективного чи фантастичного змісту, створення реклами художнього твору чи творчості письменника. 

Такі завдання допомагають зняти емоційну напругу, дозволяють одночасно вирішити кілька завдань: забезпечити психологічне розвантаження учнів, дати їм відомості розвивального та виховного плану, показати їм практичне значення теми, спонукати до активної самостійної пізнавальної діяльності. 

«У школі, - підкреслював видатний педагог В.О.Сухомлинський, - має панувати дух поваги до людської гідності, дух взаємного довір’я вихователів і виховуваних, дух віри в людину» [5, т.4, С.550].

Лише увага до кожної індивідуальності, вдумливе ставлення до позитивних і негативних рис, недоліків кожної дитини можуть забезпечити успіх у навчанні й вихованні. Саме тому під час проведення основної частини уроку комплексно використовую особистісно-орієнтовані технології : технології проектної діяльності, диференційованого навчання, технологію співпраці. Враховую при цьому, що другий етап уроку характеризується максимальною працездатністю учнів, проте через 15 хвилин  продуктивної, творчої роботи  настає  м’язова втомлюваність, тому обов’язковим є забезпечення рухової активності школярів. Так, під час  словникової роботи або коментованого диктанту (на уроках мови), складання таблиці, плану характеристики героя твору (на уроках літератури)  використовую «ланцюжок», коли діти по черзі вибігають до дошки, записують слово або речення, пояснюють їх. Таким чином учні здійснюють рухи під час напруженої роботи на уроці, попереджують  м’язову втомлюваність.

     Зниженню працездатності школярів протягом уроку сприяє  і  його одноманітність. Тому доцільно  чергую різні  види навчальної діяльності: опитування, письмо, читання, слухання, розповідь, робота з наочними, мультимедійними  посібниками, розв’язання проблемних ситуацій, практична робота тощо. Разом з тим пам’ятаю, що дуже часта зміна однієї діяльності на іншу вимагає від учнів додаткових адаптаційних зусиль, що також сприяє втомлюваності. Нормою вважається  4-7 видів навчальної діяльності за урок, середній час окремого виду діяльності – 7-10 хвилин. Кожні 10-15 хвилин чергую  види викладання навчального матеріалу: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійну роботу тощо. З метою створення на уроці  сприятливих умов для збереження духовної рівноваги дітей, активізації ініціативи та їхнього творчого самовираження використовуються методи, які дозволяють школярам бути суб’єктами діяльності: 

- методи вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, засобів, прийомів взаємодії, вільна творчість тощо);

- активні методи (учні в ролі учителя, обговорення в групах, рольова гра, дискусія, семінар та інші);

- методи, спрямовані на самопізнання та розвиток (інтелекту,  емоцій, спілкування, уяви, самооцінки, взаємооцінки тощо).

Для розвитку пізнавальної активності, створення ситуації спілкування, організації дискусії або вирішення інших навчальних та виховних завдань застосовую   відеоматеріали, наочність, мультимедійні посібники.

На  кожному уроці  використовую обов’язково  2  паузи:  одну для очей, другу із спеціально розробленого фізіологом В.Ф. Базарним  комплексу корекційних вправ, які спрямовані на зняття втоми та напруження кістково- м’язової системи, покращення роботи центральної нервової системи, попередження втоми очей тощо. Наприклад, з метою профілактики короткозорості та уповільнення її розвитку використовується спеціальна гімнастика для очей. Над самою дошкою  розміщений офтальмологічний тренажер: на  зеленому прямокутнику зображена траєкторія (лежача вісімка жовтогарячого кольору), за якою повинен рухатися погляд у процесі виконання завдання. 

    Враховую також зміст таких пауз, емоційний клімат під час їх виконання та бажання учнів їх виконувати. Урок вважаю  неповноцінним, якщо на ньому були відсутні емоційно-смислові розрядки (посмішки, доречні жарти, використання приказок, афоризмів з коментуванням, музики). Емоційна радість, спільне переживання краси, спільне прагнення зрозуміти і дають бажання пробудження думки.

     З точки зору Сухомлинського, діти повинні жити в світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. У середній та старшій школі  такими уроками, покликаними збудити розумову активність, є уроки  з використанням тренінгових технологій.

   Рух, активність, творчість, соціалізація закладені в самій технології. Учні вчаться передавати свій настрій, ставлення до уроку, до теми  символами, своє сприйняття художнього твору -  через колаж, асоціативний малюнок. На користь використання тренінгових технологій говорить те, що всі  діти на таких уроках залучені до активної пошукової діяльності , не відчувають стомленості, виявляють мовленнєву активність, зберігають енергію для наступних етапів навчання.

Послідовність етапів уроку з використанням тренінгових технологій визначається його метою та змістом. Однак обов’язковими структурними елементами є привітання, опитування самопочуття, прогноз очікуваних результатів, релаксація, корекційні вправи, рефлексія, прощання та аналіз очікування.

Опитування самопочуття є обов’язковим етапом уроку. Є різні варіанти питань для учнів:

Якою рослиною (квіткою) ви зараз себе відчуваєте?

З якою тваринкою ви асоціюєте себе?

Подивіться за вікно. Сьогодні чудова погода. Хто ви сьогодні?

      Під час відповідей аналізую емоційний стан школярів та роблю висновки: чи багато прийшло на урок їжачків, кактусів, дощових хмар тощо. Дуже важливо заохотити учнів до роботи, висловивши своє захоплення букетом чудових квітів, який зібрався на урок та висловити свою надію на те, що кактус  у кінці уроку розквітне.

    Прогноз очікуваних результатів  надає можливість учням самостійно спрогнозувати мету уроку, висловити свої бажання про щось дізнатися з теми, чомусь навчитися. Свої очікування учні можуть записувати на окремих різнокольорових папірцях-стікерах та клеїти на уявне «поле очікувань», до «берега річки очікувань», «підніжжя гори», яку треба подолати  тощо. Як учитель обов’язково наголошую на тому, що в  кінці уроку в результаті активної праці учнів ці очікування обов’язково мають розквітнути на «полі» або опинитися на іншому «березі виправданих надій», або досягнути «вершини гори».

      Міні-лекція   є одним із етапів уроку-тренінгу. Їй може передувати фронтальне опитування методом «Мікрофон», індивідуальні короткі тестові завдання, метою яких є актуалізація знань учнів біографії письменника, його творчості, на уроках позакласного читання - змісту твору. Таке мовленнєве завдання надає можливість кожному учневі висловити свої думки, порівняти їх з іншими, включитися в мовленнєву діяльність на уроці.

    Ефективність міні-лекції найбільша, якщо вона заздалегідь підготовлена  учнем у вигляді короткої презентації, репортажу з місця подій твору, діалогу з головним героєм або письменником. 

    Корекційні вправи за технологією В.Ф.Базарного після прослуханого повідомлення попереджають втомлюваність учнів та створюють умови для творчої активності в подальшій роботі на уроці.

   Проблемне питання або створення проблемної ситуації  дозволяє створити сприятливі умови для мовленнєвої, творчої активності учнів, спонукає їх до активної пошукової діяльності. Проблемне питання повинно бути одночасно пов’язано із змістом попередньої міні-лекції та вимагати залучення матеріалу, який учні самостійно засвоїли вдома (змісту прочитаного твору, розуміння його теми, основної думки , проблематики). На цьому етапі можна застосувати методи «мозковий штурм», «прес», складання асоціативного куща тощо. Дуже важливо створити ситуацію успіху та усвідомлення власної значущості кожним учнем. Адже наступним етапом буде робота в групах, у якій кожен повинен знайти своє місце.

   Робота в групах будується за певними правилами, які розміщені на одному із стендів та добре відомі учням:

Сидіти по колу

Бути активним

Висловлюватися по черзі

Робити все вчасно

Бути ввічливим

Бути доброзичливим

    Завдання для роботи в групах можуть бути різними та однаковими, але вони повинні спонукати учнів до ініціативи, творчості, самореалізації та бути спрямованими на вирішення поставленої проблеми. Наприклад, при вивченні в  7 класі оповідання Олекси Стороженка «Скарб» завдання для груп можуть бути такими:

Створити  схематичний малюнок «Як розуміють щастя герої твору»

Створити колаж «Моє розуміння щастя»

Дібрати  народні прислів’я-поради тим, хто хоче бути щасливим та успішним у житті.

Порівняти розуміння щасливої долі письменником та сучасною людиною. Оформити результати роботи у вигляді аплікації, схематичного малюнку.

Створити сенкан «Щастя» та ілюстративний супровід до нього.

       Презентації роботи в групах обов’язково повинні супроводжуватися зв’язним усним висловлюванням з чіткою аргументацією позиції групи та висновками. Дітям молодших класів даю алгоритм, слова-підказки: 

1. Ми вважаємо…(позиція).

2. Найкращою ілюстрацією цього є…(символи, схеми, малюнки).

3. Тому, що… (пояснення, аргументи, докази).

4. І тому … (висновок).

     Презентація може бути у вигляді виступу лідера, з доповненнями членами групи чи без,  «снігової кулі», коли учні висловлюють свої думки по колу. 

Обов’язковим  на цьому етапі уроку є залучення  додаткових питань, пов’язаних  зі здоров’ям учнів та здоровим способом життя. Систематично виділяю та підкреслюю  ці проблеми, залучаю учнів до активного обговорення приказок, прислів’їв , крилатих висловів,  проблемних ситуацій, спрямованих на формування в них компетентного ставлення до власного здоров’я.

Етапу рефлексії обов’язково повинні передувати «руханки», які знімуть емоційну та психологічні напругу учнів. Під час «руханки» учні міняються місцями після фрази, яка починається словом «ураган»:

- Ураган для тих, хто вважає Лиса Микиту добрим і справедливим царем.

- Ураган для тих, хто вважає, що звірі справедливо вчинили з Лисом.

- Ураган для тих, хто вважає, що Лис позитивний персонаж.

- Ураган для тих, хто вважає Лиса негативним персонажем.

- Ураган для тих, хто співчуває головному герою.

       Але «руханки» в 5 класах можуть бути і не пов’язані з темою уроку, якщо у класі є «закуті» діти, які  не виявляють бажання демонструвати свою позицію щодо теми уроку. Тому на початковому етапі це може бути «ураган для тих, у кого русяве волосся, хто любить грати у футбол, у кого карі очі тощо». Такі «руханки» дозволяють залучити всіх учнів до рухової активності.

      З метою узагальнення отриманих на уроці знань, на етапі рефлексії  використовую метод «Займи позицію», «Сенкан», взаємоопитування методом «Мікрофон» тощо. Наприклад, узагальнюючи знання, здобуті на уроці позакласного читання за казкою сучасного письменника Б.Жолдака , учні створюють асоціативний кущ-серце «Людське життя на землі», роблять висновки, що життя  тримається на любові до Батьківщини, до свого народу, на коханні, на повазі до історичного минулого, любові до рідного слова, до родини, на шануванні народних звичаїв, пам’яті  про українських письменників. 

    Оцінити результат уроку,   учням допомагають питання:

- Оцініть результат уроку. Чи зрозуміли ви прихований зміст твору ?

- Яки види робіт вам більше сподобалися ?

- Чому навчила вас казка ?

- Що ви зрозуміли на уроці ? 

- Як тепер  ви розумієте епіграф до уроку ? 

- Чи справдилися ваші очікування ? 

     За результатами відповідей  учнів на уявному «полі» розквітають квіти, символічні кораблики перепливають «річку» або ж  очікування  «підкорюють вершину гори».

На цьому етапі важливо пам’ятати про один важливий аспект збереження психічного і фізичного здоров’я дітей, про який писав В.О.Сухомлинський, – об’єктивну доброзичливу оцінку навчальних досягнень учнів. Варто прислухатись до мудрих порад великого педагога-гуманіста:

«Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної оцінки. Ніщо так не пригнічує дитину як усвідомлення безперспективності»,

«Не закривайте двійкою шлях до успіху!»

     За моментом настання втомлюваності учнів та зниження їхньої навчальної активності  можна зробити висновок про вплив уроку на здоров’я дітей. Збільшення рухових та пасивних відволікань від діяльності на уроці повинно відбуватися не раніше, ніж за 5-10 хвилин до завершення уроку. Завершення уроку проводиться  у спокійному темпі, який надає можливість учням задати питання, учителю - прокоментувати домашнє  завдання, подякувати дітям за співпрацю на уроці, попрощатися з ними.  

    Етап прощання  спрямований на подолання психологічної напруги, формування позитивних емоцій школярів , що є передумовою подальшої продуктивної роботи учнів протягом дня.

На цьому етапі використовую метод «Незакінчене речення». Прийоми зняття психологічної та емоційної втоми різні: 

  «Клубочок», коли діти закінчуючи речення, передають клубочок по колу. Таким чином клубочок символічно єднає дітей, допомагаючи усвідомити важливість кожної думки, ідеї на уроці.

  «Літачки», коли учні записують свої поради-висновки з уроку для однокласників та обмінюються ними, «запускаючи в політ».

  «Квіточки  побажань», коли школярі, записавши позитивну рису, яку будуть у собі виховувати, саджають квіточки на уявну клумбу.

Самоаналіз досвіду використання спадщини В.О. Сухомлинського та здоров’язберігаючих технологій на уроках української мови та літератури  виявив, що працездатність, мовленнєва активність школярів зберігається протягом уроку, відкривається простір для  самореалізації , творчості учнів та вчителя, а момент втомлюваності дітей настає за 5-10 хвилин до його закінчення, що є нормою. 

            Такі технології , зокрема тренінгові технології , дозволяють   сформувати в учнів готовність діяти ініціативно, творчо за будь-яких обставин, а головне – розвивати в школярів уміння вільно, грамотно висловлювати власні думки.  Впевнені у своїх мовленнєвих здібностях, учні  стали виявляти більшу активність на уроках та позакласних заходах,  у творчих конкурсах, олімпіадах.

Крім того, здоров’язберігаюча діяльність педагога має узагальнюючий характер та сприяє збереженню й зміцненню як здоров’я учнів, так і особистого здоров’я вчителя, на важливості цих аспектів проблеми наголошував В.О. Сухомлинський. Тому плануюю і далі працювати в цьому напрямку, підвищуючи власну професійну компетентність.  

Література

1. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу / ДСанПін 5.5.2008-01 МОЗ України, МОН України, 2001р. 

2. Дубогай О. Навчання в русі: Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2005. – 112 с.

3. Регіональна програма «Моніторинг оздоровчої функції освіти». – Донецьк: ДонОбл ІППО , 2002.

4. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и технологии здоровья в школе. – М.: АРКТИ, 2005. – 320с.

5. Сухомлинський В.О. Твори в 5 томах. - К., 1976-1977.